Найвеличніша битва !!!!
Добавлено: 26 янв 2025, 12:44
Архіруїна, колись величезне місто, яке стояло на межі кількох великих імперій, було відомим своїми технологіями та магією. Це було місце, де перехрестилися стародавні знання, що належали різним народам, і де великий Архімаг на ім’я Глоррохил вів пошуки нового джерела безсмертя.
Глоррохил завжди прагнув досягти того, що неможливо було досягти: він вірив, що якщо об’єднати магію всіх елементів — Землі, Води, Вогню і Повітря, можна створити енергетичний цикл, який зробить людину безсмертною. Але те, що він не врахував, — це той факт, що таке злиття може не тільки змінити природу людства, а й зруйнувати саму основу реальності.
Кілька років він працював над своїм проектом, збираючи артефакти, що мали владу над стихіями. Все йшло за планом, але чим більше він занурювався у свої дослідження, тим більше починав змінюватися. Він став більш замкнутим, сповненим одержимості, і все більше забував про мирні цілі свого початкового задуму.
Врешті-решт, він активував артефакти та злив магічні сили, які зруйнували саму тканину світу. Потужний вибух знищив Архіруїну, а його уламки розсипалися по всьому континенту. Те, що сталося після цього, залишалося таємницею — навіть наймогутніші маги не могли пояснити, чому відразу після катастрофи на небі з’явилася тріщина, яка почала всмоктувати світло.
Архіруїна стали місцем, де час і простір поводяться дивно. Деякі сміливці вирушали туди в пошуках магічних артефактів, інші — з надією знайти відповіді на загадки, що залишилися після знищення міста, але більшість йшла туди за тим красивим на вигляд і дуже дорогим черним жемчугом. Кожен, хто переступав межі руїн, починав змінюватися. Дехто втрачав розум, інші — отримували неочікувані здібності, які перетворювали їх на надлюдей, а згодом і на страшних монстрів. Але це не зупиняло багатьох відчайдухів.
Саме головне було її знайти адже вона постійно переміщалася в просторі.
І от цей день настав, вона з'явилася поблизу володінь Aldir210
він був занадто схвильований, тому в листові до моїх володінь було написано якось нерозбірливо
довелося відправити туди своїх шпигунів і все роздивитися власноруч
так дійсно армія там була могутня і я зрозумів що до ціеї битви потрібно готуватися ретельно
часу на те щоб вести свое військо зовсім небуло
тому я надів свої кращі артефакти і користуючись магіею перенесення телепортувався у володіння поближче до союзника
Він уже був повністю готовий до битви, але дуже вагався, боячись за життя своїх воїнів
скориставшися послугами древніх магів, ми прикинули наші шанси на перемогу в битві
їхне вміння передбачати результат битви принесло нам втішний прогноз
у нас були всі шанси на перемогу
але сумніви не покидали нас до останньго
знаючи що такий шанс випадае дуже рідко
ми всеж таки повели наші армії в бій
бій був тяжким, 90% наших вояків під впливом магічних сил не вступили в бій
але ми були до цього готові, тому що мій полководець, який вів у бій військо, виявився неабияким дипломатом і переконав 59% цих страшних монстрів не вступати в бій
Далі події розвивалися досить стрімко
в момент нападу наші армії стикаються на полі бою
Піхота супротивника займає фронт і приймає на себе основний удар.
Вона намагається відбити атаки, але завдяки нашим стратегічним рішенням
наші стрільці з далекої відстані завдають їй значної шкоди.
Кавалерія миттєво атакує слабкіші точки оборони ворога. Вони швидко рухаються по полю бою,
обминаючи лінію піхоти супротивника, і намагаються атакувати його резерви та командні пункти.
Маги нашого королівства зривають потужні закляття:
один чаклун запускає вогняний шторм, спалюючи частину ворожої армії,
а інший накладає захисне закляття на воїнів, знижуючи ймовірність їх поранення.
Та й магічні артефакти акими володіли наші герої дуже допомогли у цій битві...
Таким чином ми знищили армію, яка знаходилася в Архіруїні,
буквально за один раунд...
після перемоги до нас почали збігатися всі ті воїни які відступили на початку ціеї великої битви
і уже всі разом ми святкували перемогу
Цей день буде викарбовано в історіі
Коли двое завзятих Героїв повели свої армії на смертельний бій, і перемогли!!!
Глоррохил завжди прагнув досягти того, що неможливо було досягти: він вірив, що якщо об’єднати магію всіх елементів — Землі, Води, Вогню і Повітря, можна створити енергетичний цикл, який зробить людину безсмертною. Але те, що він не врахував, — це той факт, що таке злиття може не тільки змінити природу людства, а й зруйнувати саму основу реальності.
Кілька років він працював над своїм проектом, збираючи артефакти, що мали владу над стихіями. Все йшло за планом, але чим більше він занурювався у свої дослідження, тим більше починав змінюватися. Він став більш замкнутим, сповненим одержимості, і все більше забував про мирні цілі свого початкового задуму.
Врешті-решт, він активував артефакти та злив магічні сили, які зруйнували саму тканину світу. Потужний вибух знищив Архіруїну, а його уламки розсипалися по всьому континенту. Те, що сталося після цього, залишалося таємницею — навіть наймогутніші маги не могли пояснити, чому відразу після катастрофи на небі з’явилася тріщина, яка почала всмоктувати світло.
Архіруїна стали місцем, де час і простір поводяться дивно. Деякі сміливці вирушали туди в пошуках магічних артефактів, інші — з надією знайти відповіді на загадки, що залишилися після знищення міста, але більшість йшла туди за тим красивим на вигляд і дуже дорогим черним жемчугом. Кожен, хто переступав межі руїн, починав змінюватися. Дехто втрачав розум, інші — отримували неочікувані здібності, які перетворювали їх на надлюдей, а згодом і на страшних монстрів. Але це не зупиняло багатьох відчайдухів.
Саме головне було її знайти адже вона постійно переміщалася в просторі.
І от цей день настав, вона з'явилася поблизу володінь Aldir210
він був занадто схвильований, тому в листові до моїх володінь було написано якось нерозбірливо
довелося відправити туди своїх шпигунів і все роздивитися власноруч
так дійсно армія там була могутня і я зрозумів що до ціеї битви потрібно готуватися ретельно
часу на те щоб вести свое військо зовсім небуло
тому я надів свої кращі артефакти і користуючись магіею перенесення телепортувався у володіння поближче до союзника
Він уже був повністю готовий до битви, але дуже вагався, боячись за життя своїх воїнів
скориставшися послугами древніх магів, ми прикинули наші шанси на перемогу в битві
їхне вміння передбачати результат битви принесло нам втішний прогноз
у нас були всі шанси на перемогу
але сумніви не покидали нас до останньго
знаючи що такий шанс випадае дуже рідко
ми всеж таки повели наші армії в бій
бій був тяжким, 90% наших вояків під впливом магічних сил не вступили в бій
але ми були до цього готові, тому що мій полководець, який вів у бій військо, виявився неабияким дипломатом і переконав 59% цих страшних монстрів не вступати в бій
Далі події розвивалися досить стрімко
в момент нападу наші армії стикаються на полі бою
Піхота супротивника займає фронт і приймає на себе основний удар.
Вона намагається відбити атаки, але завдяки нашим стратегічним рішенням
наші стрільці з далекої відстані завдають їй значної шкоди.
Кавалерія миттєво атакує слабкіші точки оборони ворога. Вони швидко рухаються по полю бою,
обминаючи лінію піхоти супротивника, і намагаються атакувати його резерви та командні пункти.
Маги нашого королівства зривають потужні закляття:
один чаклун запускає вогняний шторм, спалюючи частину ворожої армії,
а інший накладає захисне закляття на воїнів, знижуючи ймовірність їх поранення.
Та й магічні артефакти акими володіли наші герої дуже допомогли у цій битві...
Таким чином ми знищили армію, яка знаходилася в Архіруїні,
буквально за один раунд...
після перемоги до нас почали збігатися всі ті воїни які відступили на початку ціеї великої битви
і уже всі разом ми святкували перемогу
Цей день буде викарбовано в історіі
Коли двое завзятих Героїв повели свої армії на смертельний бій, і перемогли!!!