Зі стін мого замку було видно всі мої володіння а лазутчики приносили відомості із всіх їх кутків. В основному це були відомості про невеликі банди монстрів які засіли в руїнах старих замків. Ці монстри, в основному, нападали на дрібних капітанів, магістрів та маршалів, тому не заслуговували моєї уваги.
Раптом в двері мого замку вбіг один лазутчиків і прокричав:
- Володарю!!! Біда, біда прийшла в Ваші володіння. - Жах переповнював його очі, а його запах видав наскільки сильно він злякався)))
- Неподалік Вашого замку – продовжив він – оселилось страшне лихо, тьма тьмуща монстрів осіла в руїнах покинутого замку, числа їм нема ліку і скарби незвідані охороняють вони.
На роздуми та підготовку було обмаль часу, так, як і інші правителі могли позаритись на скарб, що охороняли монстри.
Я викликав свого вірного та мужнього героя ВАЛЄРЧИКА, спорядив його у найкращі обладунки, застосував, небаченої до цього часу сили, заклинання та відправив його в бій з найкращими та найсильнішими воїнами свого царства. Це був не легкий шлях, я хвилювався з долю своїх військ та просив у богів захисту від нападу інших правителів, які могли позаздрити хоробрості моїх воїнів.
Бій з монстрами відбувся коли вже стемніло. Це був запеклий бій, адже монстри краще бачать у темряві, тому що пішли від неї, а їх клики, роги та закамяніла шкіра не тільки наводять жах на суперників а й можуть теж використовуватись як зброя. Тому ще до самого штурму частина військ, незважаючи на свою хоробрість, злякалась та втекла. Це було важким ударом для бойового духу військ, що залишились та героя, який їх очолював, і створювало не аби які труднощі для самого штурму руїн замку. Не зважаючи на це ті, хто залишився твердо стали на смертний бій.
На підході до руїн замку мої війська не відчули спротиву, так, як стіни руїн не були захищенні укріпленнями, тому потрапити в середину не було складно, однак за самими стінами на мої війська одразу ж накинулись толпи монстрів. першими в бій пішли воїни, за ними на конях йшли вершники добиваючи залишки армії монстрів, з повітря їх прикривали дракони, у монстрів, доречі, теж були літаючі горгульї, які з повітря атакували вершників, та з ними швидко розібрались мої лучники які засіли на стінах руїн і прикривали тил моїх військ.
Герой ВАЛЄРЧИК вміло керував штурмом незважаючи на втрати та тих, хто покинув бій ще до його початку. Магія накладена мною та та, що була заточена у древніх обладунках, які я особисто надягав на героя перед походом, наділяла воїнів силою, витривалістю та життєвою енергією, що робило їх меньш вразливими до атак ворога.
Однак монстрів теж очолював неаби якої сили герой Илдриилас, народжений у найтемнішших закутках пекла та наділений темною магією жаху.
Герой монстрів Илдриилас з найвищої вежі руїн насилав темні закляття на мої війська, що знесилювали їх та висмоктували життєву енергію.Проте і мій герой ВАЛЄРЧИК, який не ховався на стінах замку а стрімголов ринув в саму гущу битви, теж допомагав мвгічними заклинаннями своїм військам і насилав прокляття на війська монстрів.
Втомлені та знесилені воїни все ж здолали монстрів.
Перебивши всю нечисть герой ВАЛЄРЧИК вибив одним ударом ноги овері у вежу замку де ховався герой монстрів Илдриилас, піднявшись крутими, закрученими сходами на вершину вежі
ВАЛЄРЧИК схрестив меч з рогами та кликами Илдрииласа та отримав перемогу в цьому смертельному поєдинку.
Після битви в руїни зайшли слуги, які теж були у поході та не приймали участі в битві, так, як їх завданням було - збір цінностей після битви. Розгорнувши розпатрані тіла та відрубані кінцівки монстрів, окрім звичайних скарбів, слуги знайшли скриню з надзвичайно цінним багатством - ЧОРНІ ПЕРЛИНИ, це рідкісний скарб за який інші правителі змагаються як на полях битви так і на дипломатичному полі аукціону.
Герой ВАЛЄРЧИК не очікуючи поки війска відпочинуть та повернуться назад в замок, відправив посильного на найшвидшому коні, що б цей миттю доставив мені скриню з цими цінними перлинами.
А війська з гордо піднятими головами і в припіднятому настрої та з піснями на славу короля повернулись в замок та ще довго в корчмі розповідали про цей бій.
Звістка про мою перемогу швидко розійшлась по тавернах як сусідніх правителів так і інших королівств. союзні правителі вітали, інші мовчки заздрили, хтось тихо ненавидів, недруги, можливо, проклинали та це був славний бій та перемога гідна такого правителя як я, неха це і звучить зухвало)
| ! | модератор AnnihilatorQuin: |
| Нарушение п.1 Правил Форума |
